срібло
понеділок, 13 березня 2017 р.
Урок фізики у 7 класі
«Архімедова сила.Умови плавання тіл»
Тема: Архімедова сила. Плавання тіл.
Мета: ввести поняття сили Архімеда, розглянути умови плавання тіл та поняття, що безпосередньо пов’язані з плаванням суден; розвивати мислення, вміння слухати, спостерігати та експериментувати; виховувати вольові риси особистості, розвивати кмітливість, ерудицію, винахідливість.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: портрет Архімеда; картки з дидактичними матеріалами; пластилін, мензурка, посудини з водою, терези, яйце чи картоплина, сіль, пробірка, олія, корона, одяг Гієрона.
Хід уроку.
1. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Урок сьогоднішній почнемо,
Його сьогодні проведемо
Для вас усіх, що тут присутні,
Щоб зрозуміли – ми не трутні !
Цікава тема є у нас.
Заполонить вона і вас.
Ми маємо вам довести,
Що знаємо чому й куди,
У рідині штовхає м’ячик
І «алюміньовий» рогачик,
Якась невизначена сила,
Що увесь світ переломила.
Ще в стародавнії часи –
Вік Архімеда і краси.
2. Вивчення матеріалу теми
У Греції, країні вічній,
Колись давно правив довічно
Цар Гієрон – гроза морів,
Він був сильніший із царів.
Якось він золота кусок
Дав ювеліру: «На синок.
Зроби мені корону гарну,
Та тільки золота ти марно
Не витрачай, бо голова,
Вона не вічно так жива!»
Учневі дається завдання : із пластиліну виготовити корону з домішками, але залишивши її масу незмінною.
До ювеліра ті слова,
Здавалось, не дійшли, молва
Оця така наче і строга,
І хоч звучить пересторога,
Та все ж жадоба до наживи,
Як гумова товстая жила,
Немає меж. Хоч знають всі:
Колись порветься. Ну а все ж
Поки що тягнеться…
І ювелір зробивши діло,
Додавши у корону сміло
Важких металів, взяв собі
Кусочок злата і поніс корону Гієрону…
Побачивши таке красне,
Цар Гієрон забув про все.
Якийсь він час помилувався,
А потім коли сам зостався
Вночі в своїх хоромах,
Тоді йому ота корона
Навіть і спати не давала.
І думав він: « Як же дізнатись?
Чи все те золото є в ній,
Яке я давши ювеліру,
Корону вилити велів?».
На думку спало: «А чому це,
Я маю думати і мучить
Свої вельможнії мозги?
Нехай подумають вони –
Ті , що людей щоднини учать».
На ранок він до себе кличе
Щонаймудрішого з усіх
Засновника наук усіх.
Того, що вчительськеє віче
Очолюватиме довічно.
Складна корона Архімеду
Солодша стала за пуд меду,
Коли до ванни він заліз
І слово «ЕВРИКА!» проніс
Через роки, через віки,
До наших днів та на віки.
Один з учнів доводить те, що корона має інший об’єм при тій же самій масі. Тобто виготовлена з домішками.
То ж розсудіть, з цього розказу
Ми бачимо усі й одразу,
Що у води, у ртуті, в меду
Є сила грізна Архімеда,
Що діє вертикально вверх,
І має значення таке:
Еф рівне просто ро-же-ве.
Формула на дошці: FА =ρр gVт
А тільки треба розібратись,
Що то за ро і яке ве,
Бо можна навіть помилятись,
Як не те ро і інше ве.
Запям’ятайте всі , хто в залі:
Ро рідини, же , а там далі,
За ними, в добутку ве тіла,
Еф-а отримаємо сміло!
А тільки чи попливе тіло?
Чи вмить пірне на дно без діла?
З’ясуймо з вами крок за кроком,
Помітимо кмітливим оком,
Яке із тіл наверх спливає?
Яке всередині встрягає?
Що стрімко так на дно впадає?
Чому воно таке буває?
Вся справа в тім, що ро заліза
Багато більше, ніж води,
А меншим є лиш ро сосни –
Залежить все від густини!
Всі знають, що і густина
В води така як в кавуна,
Коли його вже можна їсти,
Що спілий він і мало кісток.
Запамятай і ти – пустун,
Щоб перевірити кавун,
У воду кинь його й покаже,
Коли зелений на дно ляже.
А як пустий наверх спливе.
Найкраще, коли у воді
Знаходиться на глибині,
Бо ро води як в кавуні!
ρр < ρт FА < Fтяж тоне ρр > ρт FА > Fтяж спливає
ρр = ρт FА = Fтяж Плаває в середині
ρр > ρт FА = Fтяж Плаває на поверхні
Зробімо разом з вами діло –
Простий бо висновок ми сміло:
Ро рідини менше ро тіла –
Потоне просто й усе діло.
Ро рідини більше ро тіла –
Спливе без всякого там діла.
А як однакові густини,
То плаває у середині!
Дослід з картоплиною чи яйцем у воді та розчині солі (експериментальне підтвердження кожної умови плавання тіл)
Людина тільки підвелась,
Відразу в воду потяглась.
Помітила бревно пливе,
Оце так диво он яке!
А якщо взяти купу бревен,
Зв’язати їх, і будеш певен,
Що зверху можна буде сісти
І на той берег переплисти.
Яка цікава ця природа,
І судно плаває у воді.
Хоч кажуть всі залізо тоне,
А все ж пливе собі й не тоне,
Якщо середня густина
Чуть менша, ніж у кавуна.
На скільки кіль пірне у воду
Назвем осадкою та й годі.
А місце де вода дістане,
То ватерлінією стане.
Якщо вода підійде вище,
То корабель потоне швидше.
Водотоннажність – то є сила,
Що еф тяжіння загасила,
Коли вантаж судно у воду
По ватерлінію заводе.
Формула на дошці: Рвант. =FА –Рсудна
Еф-а віднімемо пе судна,
Коли на ньому трохи людно.
Що ми отримаєм натомісць
Якусь вантажо- там- підйомність.
Закріплення матеріалу теми.
Середній рівень
1. Користуючись таблицею густин, назвіть метали , які можуть плавати у ртуті і які потонуть в ній.
2. Знайдіть силу Архімеда, що діє на кита об’ємом 20 м3 у морській воді, густина якої 1030 кг/м3 .
3. На тіло об’ємом 300 см3, цілком занурене у рідину, діє архімедова сила 2,4 Н. Яка густина рідини?
Достатній рівень
1. Знайти вантажопідйомність судна, якщо його вага 65000 кН, а водотоннажність 124000 кН. Скільки тонн вантажу судно візьме на борт?
2. Динамометр, до якого підвішено занурений у воду вантаж, показує 3 Н. Об’єм вантажу 150 см3 . Скільки покаже динамометр, якщо вантаж витягнути з води?
3. Китайська байка: «У хлопчика,який торгував жирними пампушками вкрали монети. Для виявлення злодія суддя Бао-гун попросив принести великий жбан з водою. Сам стоїть поруч і дивиться,наказавши, щоб усі опускали гроші у жбан. Ось підходить якийсь чоловік, опускає монету в жбан. Суддя закричав: «Це ти, злодію, у дитини гроші вкрав?! Зізнавайся!»
У який спосіб суддя виявив злодія?
4. Чому плавають риби у воді? Як вони змінюють глибину свого занурення?
Підсумок уроку
То ж сьогодні на уроці ми з вами закріпили поняття сили Архімеда, формулу, за якою її можна обчислити та умови плавання тіл.
1) згадаймо формулу сили Архімеда…
2) поясніть компоненти, що до неї входять.
3) За яких умов тіла тонуть? Плавають у воді? Спливають? Плавають на воді?
4) Як знайти вантажопідйомність судна?
Домашнє завдання: параграф підручника, вивчити умови плавання тіл.
Література:
1. Смирнов В.А., Починаємо вивчати фізику – 3. – Х.: Вид. групи «Основа», 2005. – 112 с. – (Б-ка журн. «Фізика в школах України».Вип.5 (17)).
2. Старощук В. Цікаві демонстрації з фізики. Частина І. – Тернопіль: Навчальна
книга – Богдан, 2002. – 104 с.
3. Фізика,8 кл.,Божинова Ф.Я., Ненашев І.Ю., Кірюхін М.М., - Х.:Ранок-НТ, 2008.
Підписатися на:
Дописи (Atom)